e-mail: youth_for_nature@ukr.net

044-406-74-52, 067-498-38-73
Радомська Маргарита Мирославівна

Всеукраїнський конкурс студентів і молодих вчених
"Молодь і прогрес у раціональному природокористуванні"

Перелік конкурсних робіт

Номінація 2

Оцінка стану довкілля, екологічні бази даних та прогнозування розвитку природно-техногенних процесів


Експериментальне дослідження якості атмосферного повітря м. Дніпродзержинська та його вплив на людину

Судак Оксана Петрівна

Дніпродзержинський енергетичний технікум

Sudakoksana@rambler.ru

nadrygaylo@mail.ru

Мета: оцінити якість атмосферного повітря міста Дніпродзержинська.

Завдання:

- дослідити якість атмосферного повітря експериментальним шляхом;

- прогнозувати наслідки даного рівня забруднення атмосферного повітря для здоров’я населення міста.

Актуальність роботи зумовлена надзвичайно високим рівнем забруднення атмосферного повітря Дніпродзержинська, яке входить у десятку міст з найбільшою кількістю викидів у атмосферу.

Наукова новизна:

- вперше застосовано експериментальний аспірацій них метод виявлення рівня запиленості атмосферного повітря;

- змодельовано вплив забруднення на легені людини.

Висновки:

- в ході проведеного експериментального дослідження встановлено, що атмосферне повітря м. Дніпродзержинська сильно забруднене: індекс забруднення атмосфери відповідає рівню «дуже високий»;

- компоненти забруднення атмосферного повітря активно переходять у ґрунт, в якому фіксується на довгі роки, а отже майбутнім поколінням, навіть за умови відмови від традиційних видів транспорту доведеться вирішувати проблему акумульованого забруднення педосфери;

- для зменшення інтенсивності забруднення атмосферного повітря у місті є реконструкція доменних печей із впровадженням системи аспірації, реконструкція агломераційних фабрик і впровадження передової технології сухого газоочищення.

Сховати

Дослідження стану атмосферного повітря Святошинського району міста Києва методом ліхеноіндикації

Страва Таїсія Владиславівна

Національний авіаційний університет

Керівник: Радомська М.М., к.т.н., доц., кафедра екології

strava@ukr.net

Мета: оцінити стан атмосферного повітря Святошинського району міста Києва методом ліхеноіндикації.

Завдання:

- виділити основні джерела забруднення атмосферного повітря на території Святошинського району міста Києва;

- визначити ділянки перспективні для біоіндикаційного контролю стану повітря;

- оцінити ступінь покриття, рівень різноманіття та загальний стан лишайників на досліджуваних ділянках;

- оцінити загальний стан атмосферного повітря Святошинського району міста Києва.

Актуальність: Якість атмосферного повітря Святошинського району за даними з відкритих джерел, зокрема Головного управління Держсанепідслужби у м.Києві та ДУ «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України», є незадовільною, що у пробах повітря зареєстровано перевищення в 1,2 рази нормативного вмісту SO2, а також домішок пилу (в середньому на 0,05 мг/м3) та формальдегіду (на 0,011 мг/м3), у той час як вміст NO2 та CO – у межах норми.

Наукова новизна:

- комплексно оцінено стан атмосферного повітря на території Святошинського району міста Києва із застосуванням біоіндикаційних методів;

- обґрунтовано принципи вибору контрольних точок для проведення ліхеноіндикаційного дослідження стану довкілля;

- оцінено стан зелених деревних насаджень Святошинського району міста Києва за комплексом біоморфологічних ознак та класами якості;

- проведено порівняльний аналіз стану зелених насаджень та рівня розвитку лишайникового покриву для виявлення закономірностей.

Практична цінність: застосування методів ліхеноіндикації хоча і не дозволяє кількісно оцінити рівень забруднення, але слугує ефективним індикатором джерел забруднення та вказує на межі відновлювальної здатності екосистеми та ступінь деградації природної системи під впливом антропогенних факторів.

Висновки:

- стан атмосферного повітря на досліджуваній території можна вважати задовільним, виявилось, що крупні промислові підприємства не виступають основними факторами погіршення стану навколишнього середовища, на відміну від транспорту та стихійних звалищ;

- можна констатувати наявність фонового забруднення навколишнього середовища, що зумовлює знижений рівень різноманіття ліхенофлори: загальна кількість видів не перевищує 2-3 на кожному об'єкті;

- оскільки всі виявлені лишайники належать до роду Пармелій або Пармеліопсису, що відрізняються чутливістю до забруднення атмосферного повітря кислотними оксидами, рівень забруднення повітря речовинами даної групи ще не досяг критичного рівня, коли виживання можливе лише для найстійкіших видів;

- засобом покращення загальної екологічної ситуації у Святошинському районі є обмеження транспортного навантаження та вирішення проблеми ефективного управління збором та нейтралізацією побутових відходів.

Сховати

Оцінка стану водопровідних вод деяких міст України та південних країн

Михайленко Владислав Іванович, Денисенко Олександра Олександрівна

Одеський державний екологічний університет

Керівник: Федорова Г.В., к.х.н., доц., Шепеліна С.І., ассистент, кафедра хімії навколишнього середовища

elinta@eurocom.od.ua

Мета: встановлення стану водопровідних і питних вод різних джерел шляхом незалежного аналітичного контролю. На базі отриманих даних порівняння якості водопровідних вод в залежності від територіального відбору та сезонного інтервалу року.

Об’єкт: природні води України та деяких південних країн.

Предмет: процеси забруднення вод різного призначення.

Актуальність теми: проблема якості питних вод має планетарне значення. Багатокомпонентність прісної води, безперервний колообіг води на планеті, функціональність води як єдиного середовища життя, розвитку та репродукції гідро біонтів і неможливості без неї життя біоти і людини – це основні принципи, які створюють однозначну актуальність теми нетільки даної роботи, але й глобального значення питної води в масштабах всієї біосфери і земної цивілізації.

Наукова новизна: вперше зроблено порівняння якості питних вод південних і європейських країн зі станом питних вод деяких місту України.

Висновки

- проведено багаторічний аналіз водопровідної води м. Одеса та встановлено її задовільний екологічний стан;

- встановлено підвищений рівень твердості питної води Одеської, Рівненської та Донецької областей, а також значний вміст нітрогеновмісних йонів у водах різних джерел Одеської області, що становить небезпеку для здоров’я населення;

- серед південних країн Європи найвища якість води характерна для міст Софія та Галаца у Болгарії, Анталії у Туреччині, а найгіршою є ситуація з якістю води у м. Єрусалим, Ізраїль.

Сховати

Номінація 3

Дистанційне зондування Землі та геоінформаційні технології в невиснажному природокористуванні, екоуправління


Інформаційне забезпечення функціонування та моніторингу РЛП „Равське Розточчя”

Рябко Едуард Едуардович

НУ „Лівьвська політехніка”

Керівник: Мокрий В.І., д.т.н., доц., Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В.Чорновола

Eduardryabko@mail.ru

Мета: отримання, обробка і зберігання екологічної інформації на засадах взаємозв’язку семантичних даних про об’єкти, з їх просторовими характеристиками, на основі геоінформаційних систем (ГІС), для забезпечення ефективного функціонування регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Равське Розточчя», на основі даних швидкого і якісного моніторингу стану екосистем.

Завдання:

- Провести комплексний екологічний аналіз функціонування екосистем Равського Розточчя;

- Охарактеризувати інформаційні ресурси функціонування РЛП «Равське Розточчя»;

- Проаналізувати сучасні цифрові методи екологічного моніторингу;

- Розробити геоінформаційну систему гідрографічної мережі Равського Розточчя;

- Обґрунтувати пропоновані природоохоронні рекомендації щодо поліпшення ситуації і забезпечення екологічної безпеки природоохоронних територій Розточчя.

Актуальність теми обумовлена необхідністю використання цифрових, аналітичних та експериментальних досліджень для якісного моніторингу стану довкілля в межах регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя».

Висновки та рекомендації:

- Розроблено інформаційно-аналітичні технології моніторингу поверхневих вод для інформаційної підтримки рішень з питань охорони, збалансованого ресурсокористування та екологічної безпеки гідроморфного комплексу Равського Розточчя.

- Створено базу даних гідроекологічних параметрів р. Рата на основі даних фізико-хімічних досліджень Екологічної інспекції Львівської області, які залежать від індивідуальних геогідрологічних умов і нерівномірності антропогенного впливу.

- Визначено необхідність створення системи моніторингу якості поверхневих вод, що є важливим компонентом розв'язку проблеми трансформації гідрологічних комплексів Розточчя та їх збереження, які обумовлені просторово-часовим розподілом антропогенного навантаження.

- Розроблено уніфіковані методи ідентифікації техногенезу ґрунтів, обумовлюючих трансформацію ландшафтів, які використовують принцип суперпозиції картографічного та супутникового відеоматеріалу.

- Порівняння створених ГІС-додатків («Гідромережа», «Грунти», «Дороги») з еталонними варіантами представлення матеріалів землевпорядкування та лісової таксації, забезпечує побудову тематичних еколого-картографічних моделей екосистем та інструментів управління екологічною безпекою природоохоронних об'єктів Розточчя.

- Розроблено правила і алгоритми, що визначають високу інформаційну ємність синтезованих еколого-картографічних моделей Равського Розточчя. Пропонований підхід інформаційного забезпечення моніторингу екосистем враховує ступінь їх техногенної трансформованості і забезпечує автоматизацію операцій з побудованим базами даних, що необхідно застосувати для оцінювання пріоритетності та ефективності проектів функціонування і відновлення природоохоронних об'єктів Розточчя.

Сховати

Номінація 4

Глобальний інвайронменталізм, екологічна освіта та культура


Садиба Тропіних – центр екологічної освіти регіонального ландшафтного парку „Приінгульський”

Щербина Юлія Ростиславівна

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

Керівник: Патрушева Л.І, к.геогр.н., доц., кафедра екології та природокористування

askjuli@mail.ru

Мета: розробити концепцію створення еколого-освітнього центру регіонального ландшафтного парку «Приінгульський»

Об’єкт: територія РЛП «Приінгульський» - єдиної природоохоронної рекреаційної території з дирекцією в долині р. Інгул.

Предмет: комплекс споруд старовинного маєтку Олександра Тропіна. Це - садиба площею 461,4 м2, приміщення для соління овочів, льодник старовинного типу, величезні підвали, залишки конюшні.

Актуальність роботи – дирекція РЛП вживає практичних заходів щодо поступової реконструкції садиби. Першочерговим є створення еколого-освітнього центру.

Наукова новизна:

- Проаналізовано реальну цільову аудиторію, яку варто охопити екологічною освітньо-виховною роботою РЛП «Приінгульський».

- Проведено ґрунтовну пошукову роботу, знайдено та узагальнено відомості про Олександра Тропіна, власника старовинної садиби, його родичів, їх діяльність в Приінгуллі.

- Запропоновано обґрунтований варіант облаштування та програму відвідування Центру.

Практична цінність результатів:

- Результати роботи – основа для розробки техніко-економічного обґрунтування реконструкції садиби;

- Обґрунтоване поєднання екологічних, освітніх, туристичних, господарських аспектів створення та функціонування комплексу;

- Сприяння активізації екологічної освітньо-виховної, рекреаційно-туристичної діяльності РЛП «Приінгульський».

Висновки і рекомендації

- Еколого-освітній центр буде унікальним для даної місцевості, оскільки схожих об’єктів за масштабом, історичною наповненістю та колоритом у Миколаївській області немає.

- У Садиби є всі передумови для того, щоб проект мав культурний, соціальний та економічний успіх.

Сховати

Роль екологічної свідомості та освіти молоді у вирішенні екологічних проблем м. Житомир

Нагорська Вікторія Віталівна

Житомирський національний агроекологічний університет

Керівник: Валерко Р.А., к.с.-г.-н., доц., кафедра охорони довкілля та збалансованого природокористування

valerko_ruslana@mail.ru

Мета: накопичення об’єктивних даних про стан екологічної освіти та свідомості студентів Житомирського національного агроекологічного університету та визначення їх ролі у вирішенні екологічних проблем міста Житомира.

Об’єкт – екологічна свідомість та освіта.

Предмет – особливості розвитку екологічної свідомості та освіти у молоді.

Наукова новизна: вперше проведено опитування шляхом анкетування студентів ЖНАЕУ з метою виявлення і накопичення об’єктивних даних про стан екологічної освіти та свідомості та встановлено рівень задоволеності молоді станом довкілля, рівень поінформованості про стан навколишнього природного середовища, а також проаналізовано категорію «готовність до дій».

Практична цінність: результати досліджень можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів при викладання дисциплін екологічного спрямування та громадськими організаціями з метою проведення екологічних акцій з екологічної культури і виховання.

Висновки:

Екологічна освіта і свідомість сучасної молоді відіграють велику роль у вирішенні екологічних проблем міста. Більшість студентів усвідомлюють необхідність бережливого ставлення до довкілля, розуміють, що екологічні проблеми існують і вимагають негайного вирішення, та не залишаються байдужими до них, готові проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу серед населення, беруть активну участь у екологічних акціях, по-господарськи ставляться до навколишнього середовища.

Сховати

Номінація 5

Оцінка екологічних ризиків забруднення водних об'єктів


Техногенно обумовлені зміни еколого-геохімічного стану підземних вод сеноман-келовейського водносного комплексу на території м.Києва у процесі тривалої експлуатації

Кошлякова Тетяна Олексіївна

ДУ „Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України”

Керівник: Долін В.В., д.геол.н., проф., завідувач відділу біогеохімії

geol@bigmir.net

Мета: виявлення закономірностей змін хімічного складу питних підземних вод сеноман-келовейского водоносного комплексу як джерела централізованого питного водопостачання в межах м. Києва, пов’язаних з діяльністю людини, для оцінки екологічних наслідків техногенного втручання в геологічне середовище.

Об’єкт - зміни хімічного складу питних підземних вод сеноман-келовейского водоносного комплексу внаслідок техногенного втручання.

Предмет - підземні води сеноман-келовейского водоносного комплексу в межах м. Києва.

Наукова новизна:

- Вперше за загальносанітарними хімічними показниками для сеноман-келовейського водоносного комплексу на регіональному рівні в межах м. Києва за період експлуатації, що триває понад 100 років, виявлено закономірні зміни індексів якості води у бік їх погіршення за рахунок зростання величин мінералізації, жорсткості, окиснюваності, рН, вмісту хлоридів та амонію.

- Встановлено, що якість води сеноман-келовейського водоносного комплексу, який використовується для питного водопостачання населення м. Києва, значною мірою визначається техногенними чинниками – обсягами промислового виробництва та величиною водовідбору; виявлено істотну негативну кореляцію (Ккор. -0,6 – -0,85) між величиною нормованих показників якості води, винесення мінеральних речовин, водовідбору та обсягом промислового виробництва (оціненим за виробництвом електроенергії в Україні).

- Набула подальшого розвитку методика спільного використання ізотопно-геохімічних даних та балансових розрахунків; визначено, що частка інфільтраційного живлення у формуванні ресурсів сеноман-келовейського водоносного комплексу становить 21-23 %.

- Удосконалено методику спільного використання ізотопно-геохімічних даних та гідродинамічних розрахунків, встановлено час надходження поверхневих вод до сеноман-келовейського водоносного комплексу на території м. Києва (10-12 років).

- Вперше на основі аналізу розподілу тритію у підземних водах досліджуваного водоносного комплексу в м. Києві виділені найбільш уразливі до забруднення ділянки території, в межах яких відбувається інтенсифікація інфільтраційного живлення крізь літологічні «вікна» та зони послаблення водотривких порід (долина р. Дніпро, долини малих річок, частина Придніпровської низовини).

Рекомендації щодо оптимізації водопостачання населення м. Києва за рахунок сеноман-келовейського водоносного комплексу:

- Пріоритетне використання підземних вод для пиття та приготування їжі.

- Поступове скорочення, а потім і повне припинення використання підземних вод для технічних та господарчо-побутових цілей.

- Забезпечення оптимального режиму експлуатації водоносного комплексу, який був би максимально наближеним до їх природного режиму з відбором, в основному, природних ресурсів.

Сховати

Екологічні проблеми Нижнього Дніпра та можливі шляхи їх вирішення

Божко Віталій Анатолійович, Горват Валерія Юріївна

Херсонський гідрометеорологічний технікум Одеського державного екологічного університету

Керівник: Зарудня Г.М., викладач вищої категорії

cesar.sqr@yandex.ru

orawa@mail.ru

Мета: Підвищення рівня екологічної свідомості молоді та залучення її до вирішення проблем створення екологічно безпечних умов проживання населення України.

Об’єкт - правий берег Дніпра в районі м. Херсона с. Антонівка

Актуальність: Так як в Україні створюється Нижньодніпровський національний природний парк з метою поліпшення екологічної ситуації в цьому регіоні, ми вважаємо, що тема нашого дослідження є актуальною та потребує подальшого розгляду, щоб зберегти чистоту навколишнього середовища для майбутніх поколінь.

Наукова новизна:

Ми дослідили екологічний стан правого берега Нижнього Дніпра в р-ні м. Херсона та с. Антонівка, показали результати згубного впливу незаконних самовільних дій людини на навколишнє середовище нашого краю та передбачили шляхи вирішення екологічної проблеми цього регіону.

Висновки:

- Дії, що призвели до погіршення стану екоистеми Нижнього Дніпра включають незаконні рішення органів державної влади та самоврядування щодо відчуження землі в межах прибережних захисних смуг та водоохоронних зон для приватного будівництва

- Нижньодніпровський національний природний парк планується створити на Херсонщині в межах Білозерського, Бериславського, Голопристанського, Цюрупинського районів та займе площу 80 тис. га. Територія майбутнього парку – від Каховської ГЕС до Дніпро-Бузького лиману – це єдина ділянка Дніпра, яка ще зберегла свій відносно природний стан.

- «Нижньодніпровський» – це наш унікальний, і, можливо, останній шанс зберегти для дітей і онуків безцінну природу пониззя Дніпра.

Сховати

Оценка техногенного воздействия на водоносный горизонт г. Одессы

Ширшова Вероніка Олександрівна

Одеський національний політехнічний університет

Керівник: Нарійчук Ф.Д., к.б.н., проф., кафедра технології неорганічних речовин і екології

Nika-shirshova@rambler.ru

Целью данной работы является анализ параметров количественного содержания соединений азота в различных компонентах биосферы, а так же влияние их на загрязнение водоемов и водоносного горизонта, используемого для снабжения населения г. Одессы артезианской водой из бюветов.

Предметом работы является артезианская вода г. Одессы.

Объектом данной работы является техногенные факторы, влияющие на параметры санитарно-защитной зоны водозабора, а также анализ санитарно-химического состояния аретзианской воды из бюветов г. Одессы.

Научная новизна, практическая ценность полученных результатов:

Одесса – один из крупных потребителей водных ресурсов на Украине. Дефицит в водообеспечении частично ликвидирован путем использования подземных вод верхнесарматских отложений в качестве дополнительного источника водоснабжения.

Многие одесситы используют бюветную воду в питьевых целях, а так как в условиях техногенеза происходит интенсивное загрязнение окружающей среды, необходимо углубленное изучение химического состава, миграции элементов и взаимодействия воды с геологической средой. Актуальным так же является практическое исследование бюветных комплексов города, прилегающей к ним территории, санитарно-химических характеристик потребляемой воды.

Выводы

- Основными путями загрязнения водоносных горизонтов азотсодержащими соединениями являются выбросы в атмосферу промышленными предприятиями и автотранспортом. Решение этой проблемы требует разработки более совершенной системы контроля за окружающей средой и внедрение экономических рычагов воздействия к нарушителям экологического законодательства.

- Проведенный санитарно-химический анализ подземных вод города Одессы и выполненная оценка степени защищенности водоносного горизонта показали, что санитарно-защитная зона функционирует в пределах установленных нормативов. Нормативно-санитарные показатели одесских бюветов находятся в пределах нормы.

- Повышение качества воды в одесских бюветах, которое отвечало бы европейским стандартам, требует пересмотра нормативных показателей.

Сховати

Номінація 6

Ідентифікація та оцінка точкових джерел забруднення водних об'єктів


Дослідження залежності частоти сердечних скорочень Daphnia Magna від концентрації токсиканта

Кривицька Маргарита Ігорівна, Кузьміна Ірина Сергіївна

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Керівник: Крайнов О.М., д.г.н., доц., кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти

margo96.09@mail.ru

irka0608@ukr.net

Мета: обґрунтування вибору біопараметру частоти сердечних скорочень як найоптимальнішого і показового для оцінки дії токсиканту на класичний об’єкт водної токсикології – Daphnia magna Straus.

Об’єкт: частота сердечних скорочень ракоподібних Daphnia magna Straus.

Предмет: залежність, що дозволяє розрахунковим способом визначати характер токсичної дії токсикантів на сердечну діяльність Daphnia magna Straus, яка може бути використана як функціональний експрес-тест.

Актуальність роботи: істотний інтерес для розвитку біологічних методів контролю стану водних екосистем в реальному часі представляє напрям, заснований на використанні для виміру реакцій біологічних об’єктів фізіологічних і поведінкових екотоксикологічних біомаркерів, зокрема таких характеристик кардіоактивності тест-об’єктів: частота сердечних скорочень або середня величина кардіоінтервалу.

Наукова новизна полягає у розробленні принципів застосування характеристик кардіоактивності тест-об’єктів для оцінки рівня токсичності забруднюючих речовин у воді (на прикладі Daphnia magna Straus).

Практичне значення: результати біотестування можуть служити сигнальною інформацією про небезпеку стічних вод для водних біоценозів, яка використовується разом з даними щодо їх компонентного складу, забезпечуючи таким чином зворотний зв'язок між суб’єктом та об’єктом забруднення.

Висновки:

- проведено експериментальні дослідження частоти серцебиття Daphnia magna Straus в умовах токсичної дії токсиканту;

- виявлено залежність дозволяє розрахунковим способом визначити характер токсичної дії токсичної дії токсикантів на сердечну діяльність Daphnia magna Straus, що може бути використано як функціональних експрес-тест.

Сховати

Номінація 7

Водопостачання, водовідведення, технології очистки забруднених вод


Дослідження сорбції іонів заліза (ІІІ) сорбентами на основі оксигідроксиду цирконію

Дзюба Ганна Валеріївна

Український державний хіміко-технологічний університет

Керівник: Смотраєв Р.В., к.т.н., доц., кафедра технології неорганічних речовин та екології

Dzyuba.ganna@gmail.com

Цель: исследование сорбции ионов железа (ІІІ) на сферогранулированных сорбентах на основе гидратированного оксида циркония модифицированного ионами железа, алюминия и марганца.

Объект: сорбенты на основе гидратированного оксида циркония модифицированного ионами железа, алюминия и марганца.

Предмет: свойства модифицированных сорбентов на основе гидратированного оксида циркония.

Выводы

Введение в качестве модификаторов ионов алюминия и марганца является целесообразным, потому что:

- Достаточную прочность 400-600 кгс/см2

- Сорбционную емкость выше промышленных образцов в 1,5-2,5 раза

- Являются селективными по отношению к ионам железa (ІІІ)

- Имеют амфолитные свойства

- Способны к регенерации

Сховати

Оцінка якості питної води міста Херсона

Скороход Ганна Павлівна

Херсонський гідрометео-рологічний технікум Одеського державного екологічного університету

Керівник: Букарєва С.А., к.геогр.н., завідувач з науково-виробничої практики

svezara@mail.ru

Мета: дослідження якості питної води у районах міста Херсон

Завдання:

– відібрати проби води у різних районах міста Херсон;

– провести хімічний аналіз питної води за показниками загальної та карбонатної твердості;

– провести порівняльний аналіз показників якості води;

– зробити висновок стосовно якості питної води м. Херсон за визначуваними показниками.

Об’єкт: питна вода міста Херсон

Предмет: показники якості питної води міста Херсон.

Наукова новизна полягає у подальшому розвитку вивчення питання якості питної води; в оцінці якості питної води м. Херсон за показниками загальної та карбонатної твердості, запропоновані методи пом’якшення твердої води.

Практичне значення полягає у визначенні показників якості питної води у районах міста Херсон та в її оцінці; результати дослідження дадуть змогу оптимізувати методи для покращення якості питної води у відповідних районах міста.

Висновки:

- Отже, загальна твердість води в системі водопостачання районів міста Херсон характеризується як тверда. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходиться на Карантинному острові, де показник загальної твердості води складає 3,9 мг-екв./л та в деяких районах Житселища з твердістю 6,5 мг-екв./л.

- Така якість питної води негативно впливає на стан здоров’я мешканців міста. Адже нормальне функціонування людського організму значно залежить від стабільності його хімічного складу.

- Тому виникає необхідність у проведенні ряду заходів для забезпечення мешканців міста якісною питною водою.

- Отже, загальна твердість води в системі водопостачання районів міста Херсон характеризується як тверда. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходиться на Карантинному острові, де показник загальної твердості води складає 3,9 мг-екв./л та в деяких районах Житселища з твердістю 6,5 мг-екв./л.

- Така якість питної води негативно впливає на стан здоров’я мешканців міста. Адже нормальне функціонування людського організму значно залежить від стабільності його хімічного складу.

- Тому виникає необхідність у проведенні ряду заходів для забезпечення мешканців міста якісною питною водою.

Сховати

Дослідження процесів сорбції двофазних рідин пористими матеріалами для оцінки ефективності їх застосування з метою очищення водного середовища

Штика Ольга Сергіївна

Technical University of Lodz, Poland

Керівник: Jerzy Sek, Dr. Sc., Professor

olga.shtyka@gmail.com

Мета: дослідити процес сорбції двофазних рідин пористим гідрофобним матеріалом та встановити залежність між змінами кінетики процесу за умови збільшення об’єму дисперсної фази в емульсіях, а також зміни в’язкості.

З практичної точки зору, дослідження нададуть можливість оцінити ефективність застосування синтетичних сорбентів для видалення стабільних емульсій з водного середовища.

Висновки:

- Процес сорбції двофазних рідин пористими матеріалами відрязняється від сорбції однофазних. Висота стовпчика абсорбованої емульсії залежить від початкової концентрації дисперсної фази. Наприклад, для tim = 1800 с висота пенетрації 10% емульсії була на ~ 18% та ~ 50% вище, ніж для 30% та 50% емульсій відповідно. Таким чином, для видалення із середовища емульсій з низькою концентрацією дисперсної фази, тобто CDP ≤ 10%, синтетичні сорбенти повинні бути 1/2 вище, ніж для емульсій з CDP ≥ 30%.

- У незануреній частині сорбенту, him >0,02 м, концентрація ДФ в процесі сорбції зменшувалась зі збільшенням висоти стовпчика абсорбованої емульсії. Крім того, у емульсіях на основі лігроїну процес зменшення дисперсної фази відбувався повільніше у порівнянні з емульсіями типу КО.

- У фрагменті сорбенту f1 при him < 0,02 м, концентрації дисперсної фази абсорбованих емульсій були на 20÷30% вищі за значення їх початкових концентрацій, що може бути результатомблокування пор краплями дисперсійної фази. Дане явище було заобсервоване у момент часу tim = 1800 с для 10% та 30% емульсій, тоді як для 50% – tim = 300 с.

- Перенасичення сорбенту емульсіями (i.e. Vim>εVf) відбувалося за рахунок утворення додаткового шару емульсії на зовнішній стінці сорбенту для him < 0,02 м. Для незануреної частини матеріалу, максимальний рівень сатурації спостерігали у другому фрагменті f2 для 0,02< him <0,04, він дорівнював 100% для 50% емульсії, 86÷87% для 30% та приблизно 77% для 10%.

- Експериментальні дані щодо зміни концентрації дисперсної фази у функції часу описано за допомогою математичної моделі, а її достовірність була зверифікована адекватними значеннями коефіцієнтів кореляції, а знайдені розв’язання знаходилися у інтервалі ±10%.

- За результатами досліджень встановлено ефективний час сорбції емульсій поліпропіленовими матеріалами з пористістю 0,93 – 1800 с, після якого процес сорбції набув стану рівноваги.

Сховати

Дослідження способу знезалізнення води з підземних джерел із застосуванням гумітів

Коваленко Наталія Станіславівна

Національний університет харчових технологій

Керівник: Деменюк О.М., к.т.н., доц., кафедра технології цукру і підготовки води

Natalko0112@mail.ru

Мета: вивчити процес доочищення підземних природних бюветних вод від заліза методом фільтрування, використовуючи в якості реагенту препарат гумінової кислоти

Об`єкт: процес зв`язування заліза гуміновими кислотами з подальшим вилученням шляхом фільтрації на фільтрах різної природи та щільності.

Предмет: модельні розчини заліза, гумінових кислот та їх сумішей; природні артезіанські води з кюветів м. Києва.

Висновки:

- Гумінові кислоти виявили високі комплексо-утворюючі властивості щодо іонів заліза зі ступенем вилучення до 90%, що вказує на їх високу ефективність;

- Невеликі концентрації гумінових кислот здатні зв'язувати високі концентрації заліза, що обумовлює їх економність та економічну привабливість;

- Після очистки у пробах залишається невелика кількість заліза, яка значно нижча за ГДК. Це є позитивним фактором води, що призначена для щоденного вживання;

- ГК при невисоких концентраціях не здатні вилучатись з розчину самі по собі, а отже не забивають пори мембран;

- Комплексна сполука “ГК+залізо” майже однаково ефективно вилучається на фільтрах різної природи та щільності.

Сховати

Номінація 8

Збереження біотичного різноманіття та формування екомережі


Концептуальний підхід природно-ресурсного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки

Бобровська Надія Володимирівна

Миколаївський національний аграрний університет

Керівник: Вишневська Ольга Миколаївна, д.екон.н., проф., декан обліково-фінансового факультету

Dymina_nadinka@mail.ru

Мета: обґрунтування теоретичних засад щодо розробки концептуального підходу природно-ресурсного забезпечення розвитку аграрного сектора і практичних рекомендацій з метою виявлення можливостей у самовідновленні природних ресурсів за видами, їхнього раціонального використання, збереження екосистем.

Об’єкт: процес природно-ресурсного забезпечення розвитку аграрного сектора.

Предмет: сукупність теоретичних і методико-практичних засад природно-ресурсного забезпечення розвитку аграрного сектора.

Актуальність работи: тема наукової роботи є актуальною і відображає напрями природно-ресурсного забезпечення у розвитку аграрного сектора. А процес формування умов щодо розвитку галузі повинен грунтуватися на реалізації природоохоронних заходів і біологічних можливостях природних ресурсів за видами з урахуванням регіональних особливостей.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у системному обгрунтуванні засад і розробці практичних рекомендацій щодо розвитку аграрного сектора економіки у біоекономічній площині, з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, на засадах раціонального природокористування, створення екомережі за зонами природного районування.

Практична цінність отриманих результатів: результати дослідження зорієнтовані на обгрунтування напрямів практичного використання заходів щодо формування якісної основи природно-ресурсного забезпечення аграрного сектора у поєднанні економічних, соціальних і екологічних пріоритетів розвитку у біоекономічному спрямуванні, що підтверджується довідками про впровадження.

Висновки:

Проведене дослідження надає можливість обгрунтувати необхідність поєднання економічних, соціальних і екологічних пріоритетів на основі взаємодії і взаємоузгодженості заходів на усіх рівнях управління з метою збереження біологічних особливостей природно-ресурсної основи розвитку аграрного сектора у біоекономічній площині з урахуванням глобалізаційних змін і тенденцій.

Сховати

Номінація 9

Енергоефективність, енергоощадність, екологічно чисті технології та збалансований розвиток суспільства


Застосування вихрових і високотурбулізованих потоків в технології утилізації відходів виробничтва аміачнної селітри

Артюхов Артем Євгенович, Кремнєв Олександр Васильович

Сумський державний університет

artemijar@yandex.ru

A.Kremnev03@yandex.ua

Мета: розробка теоретичних основ і практичних рекомендацій по застосуванню вихрових потоків в технології утилізації відходів виробництва аміачної селітри.

Об’єкт – установка виробництва аміачної селітри з вихровим гранулятором.

Предмет – робочі процеси у вихровому грануляторі та вихрових ступенях очищення газів, що відходять.

Актуальність роботи:

Виробництво гранульованих продуктів (у тому числі гранул азотних добрив – аміачної селітри, карбаміду) – великий сектор хімічної промисловості. Поліпшення якості азотних мінеральних добрив і показників по споживанню енергії та екологічної безпеки при їх виробництві до рівня світових вимог – важливе завдання підприємств-виробників. Підвищення показників ефективності виробництв і покращення якості кінцевої продукції йде в двох напрямах: зміна в технології та процесах; підвищення енергетичної та екологічної ефективності основного технологічного обладнання діючих виробництв.

Наукова новизна – вперше на системному рівні розглянуто проблему утилізації відходів виробництва аміачної селітри із застосуванням вихрових потоків як власне на стадії гранулювання, так і при очищенні газів, що відходять.

Практична цінність отриманих результатів:

- результати роботи покладено в основу методики інженерного розрахунку утилізаційного обладнання блоку одержання аміачної селітри з використанням вихрового гранулятора зваженого шару;

- розроблено нові способи гранулювання та грануляційні пристрої які захищені патентами України;

- створено програмні продукти для розрахунку процесу гранулювання, класифікації і сепарації у вихровому зваженому шарі, на які одержано авторські свідоцтва.

Висновки:

- запропоновано нові методи утилізації відходів аміачної селітри як у межах вихрового гранулятора, так і за допомогою утилізаційного обладнання вихрового типу;

- проведено теоретичний опис, експериментальні дослідження та комп'ютерне моделювання робочих процесів у вихровому грануляторі та вихровому утилізаційному обладнанні;

- запропоновано нові конструкції вихрових грануляторів, що дозволяють вирішити питання утилізації дрібнодисперсних частинок в межах пристрою;

- представлено модернізовані екологічно безпечні технологічні схеми одержання гранульованого продукту у зваженому шарі.

Сховати

Наноструктуровані матеріали для суперконденсаторів як основа забезпечення енергоефективності та енергоощадності держави

Сичікова Яна Олександрівна

Бердянський державний педагогічний університет

Керівник: Вамболь С.О., д.т.н., проф., завідувач, кафедра теоретичної механіки

yanasuchikova@mail.ru

Мета: дослідження технологічних умов отримання наноструктурованих матеріалів для використання у якості сировини для накопичувачів енергії.

Об’єкт – процеси забезпечення енергоефективності та енергоощадності у державі.

Предмет – інноваційні технології та нові матеріали для створення накопичувачів енергії.

Наукова новизна:

- встановлено технологічні умови отримання поруватих шарів фосфіду;

- запропоновано універсальний спосіб управління стурктурою поріватого фосфіду індію;

- модернізовано технологічну установку для одержання нанопоруватих шарів фосфіду індію;

- досліджено подвійний електричний шар у симетричних суперконденсаторах;

- продемонстровано доцільність використання наноструктурованого фосфіду індію у суперконденсаторах.

Практичне значення:

Проведені дослідження стануть підгрунтям для сучасних накопичувачів енергії як основи забезпечення енергоефективності держави.

Висновки:

Поруваті шари фосфіду індію доцільно формувати методом елетрохімічного травлення.

Для управління параметрами наноструктур необхідно застосувати системний підхід, що включає розробку моделей, вибір критеріїв ефективності, розробку методів та засобів досягнення поставлених задач.

Параметри поруватих структур корелюють з часом травлення, силою струму, освітленості поверхні, складом електроліту. Підбір режимів травлення дає змогу отримувати поруваті шари з керованою структурою.

Завдяки стабільності властивостей та можливості управління розміром пор, отримані поруваті структури можуть бути застосовані у якості електродів суперконденсаторів.

Суперконденсатори на основі фосфіду індію являють собою енргоємні і потужні накопичувачі енергії, що здатні забезпечити екологічну енергоефективність та енергоощадність держави.

Сховати

Утилізація скидної теплоти холодильних машин розподільчого центру

Мольський Олександр Сергійович

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Керівник: Потапов В.О., д.т.н., проф., завідувач, кафедра холодильної та торговельної техніки і прикладної механіки

molskiyalex@yandex.ru

Цель: утилизация сбросной теплоты холодильных машин для системы отопления.

Объект - распределительный центр торговой сети АТБ в с. Красиловка Броварского р-на Киевской области.

Практическое значение: благодаря данной системе утилизации можно максимально сократить потребление энергоносителей для системы отопления и уменьшить тепловые выбросы в окружающую среду.

Научная новизна:

- Проведен анализ современных способов утилизации сбросной теплоты охлаждаемых складов, в частности способы нагрева воды для целей отопления;

- Выбрана система утилизации теплоты, подходящая для нежилых помещений средних размеров на основе расчетов тепловых нагрузок;

- Доказана эффективность системы отопления, работающей за счет сбросной теплоты.

Выводы:

- В процессе выполнения проекта был проведен анализ существующих способов утилизации сбросной теплоты. Рассмотрены различные способы утилизации сбросной теплоты и выбран подходящий объект для внедрения системы утилизации теплоты распределительный центр торговой сети АТБ в с. Красиловка Броварского р-на Киевской области.

- Проведенный анализ показал эффективность и экономическую целесообразность текущего способа утилизации теплоты холодильных машин.

- В проекте показано, что утилизация сбросной теплоты холодильных установок – наиболее перспективная энергосберегающая технология, требующая дальнейших научно-технических и экономических исследований, напрвленных на разработку комплекса мероприятий по снижению теплового загрязнения окружающей среды и уменьшения расхода энергоносителей.

Сховати

Номінація 11

Хіммотологія, альтернативні та перспективні моторні палива


Властивості композиційних біодизельних палив, одержаних з нехарчових жирів

Каменєва Валерія Миколаївна

Український державний хіміко-технологічний університет

Керівник: Шевченко О.Б., к.т.н., доц., кафедра хімічної технології палива

kameneva_1994@bk.ru

Мета: створення оптимальної суміші дизельного палива з підвищеним вмістом метилових естерів жирних кислот (МЕЖК, біодизеля) отриманих з технічних жирів

Об'єкт - суміші мінерального дизельного палива з різною концентрацією метилових естерів

Предмет - показники, що визначають можливість використання сумішей біодизеля з дизельним пальним у якості моторних палив

Наукова новизна: полягає у тому, щоб максимально збільшити відсоток МЕЖК, синтезованих з нехарчових тваринних жирів низької вартості, в паливах для дизельних двигунів.

Практична цінність: використання відновлюваних джерел вуглеводнів допоможе зменшити залежність національної економіки від закордонних джерел нафти і нафтопродуктів та частково вирішить проблему утилізації відходів сільського господарства.

Висновки:

- Технічні тваринні жири в Україні не використовуються у повному обсязі. Велика їх частина спалюється або закопується у могильники. Такий спосіб знищення відходів забруднює навколишнє середовище. Переробка технічного тваринного жиру на МЕЖК менш енергозатратна тому економічно більш вигідна ніж їх утилізація.

- Побічний продукт при синтезі МЕЖК – гліцерин. Сфера його застосування дуже широка від виготовлення косметики до вибухівки.

- У глобальному масштабі, за підтримки держави, збільшення відсотку метилових естерів в дизельних паливах здатне покращити його характеристики, а синтез цих естерів з низьковартістних тваринних жирів – заощадить на переробці відходів сільського господарства

Сховати

Номінація 12

Біоенергетика, біомаса та екобіотехнології


Розробка біотехнології видалення сполук сірки із газових потоків з використанням мінерального носія на основі фосфогіпсу

Черниш Єлизавета Юріївна

Сумський державний університет

Керівник: Пляцук Л.Д., д.т.н., проф., завідувач, кафедра прикладної екології

e.ur.chernish@gmail.com

Мета: визначення нових напрямків утилізації фосфогіпсових відходів у біотехнологічних системах, що побудовані на принципах екологічної безпеки, на прикладі систем біологічного очищення газових потоків від сполук сірки.

Об’єкт – вплив фосфогіпсових відходів на мікробіологічну систему в процесі біологічного очищення газових потоків.

Предмет – процес біологічного очищення газових потоків від сполук сірки з використанням мінерального носія на основі фосфогіпсу.

Актуальність роботи. Вирішення завдання утилізації фосфогіпсових відходів повинно здійснюватися на перетині різних еколого-технічних рішень. Одним з можливих напрямків утилізації може стати його використання в біотехнологіях захисту довкілля. Так, у зв'язку з високою вартістю енергоносіїв все більшою актуальності набуває використання біогазових технологій з генерацією біометану. Впровадження таких систем є перспективним на очисних спорудах, у системах біологічного очищення стоків. Але присутність сполук сірки в газових потоках є екологічно небезпечним через їх токсичність. Тому перш ніж застосовувати біогаз в енергетичних цілях необхідно здійснювати його очищення від домішок, насамперед сірководню. При цьому важливим є стимулювання впровадження екологічно безпечних процесів очищення сірковмісних газових потоків. Такий комплексний підхід дасть можливість не тільки зменшити обсяги накопичених відходів хімічної промисловості, а й досягти значного екологічного ефекту в результаті очищення біогазу, а також інших промислових газових потоків від сірковмісних компонентів.

Наукова новизна:

Встановлено можливість використання фосфогіпсу в якості нового виду мінеральної носія для розвитку асоціації сіркоокислюючих мікроорганізмів в процесі біологічного очищення газів від сірковмісних сполук. Було вперше теоретично й експериментально обґрунтовано, що мінеральна завантаження на основі фосфогіпсу має достатню кількість мікро- і макро- елементів, необхідних для розвитку тіобактерій, що виключає необхідність подачі в біофільтр додаткових джерел підживлення мікроорганізмів. Крім того, проведено вдосконалення процесу біологічної газоочищення із застосуванням ацидофільного режиму.

Практичне значення:

Розроблено екологічно безпечну технологію газоочищення із застосуванням носія на основі фосфогіпсу, яка дозволяє високоякісно очищати газові потоки з високим вмістом сполук сірки, зокрема сірководню (вище 10 % від загального обсягу газу).

Висновки

У роботі вирішене актуальне науково-практичне питання щодо зниження техногенного навантаження від об’єктів складування фосфогіпсових відходів за рахунок утилізації їх в біотехнології газоочищення в якості мінерального носія для тіобактерій, що забезпечить раціональне використання вторинних сировинних ресурсів та одержання екологічно ефекту від провадження технології.

1. Обґрунтовано можливість використання фосфогіпсових відходів як мінерального ресурсу для біотехнологічних систем очищення газових потоків від сполук сірки з утворенням елементарної сірки. Специфіка такого використання полягає в можливості іммобілізації біологічного агента (тіобактерій) на твердому завантаженні-підживленні із фосфогіпсу, яке є джерелом потрібних для мікроорганізмів макро- і мікроелементів, відповідно не потрібно вводити додаткові поживні речовини як в інших системах біодесульфіризації.

2. Розроблено технологію, що дозволяє очищувати газові потоки з високим вмістом сполук сірки, зокрема сірководню (понад 10% від загального об’єму газу).

3. Визначено оптимальні параметри протікання процесу газоочищення, за яких ефективність видалення сірководню сягає 98,22%.

4. Розроблено установку для проведення процесу газоочищення з утворенням сірки.

Сховати

Номінація 13

Екологічна безпека у транспортній галузі


Допалювання дизельної сажі на оксидних каталізаторах, отриманих методом анодно-іскрового осадження

Калініченко Олег Олександрович, Монаршенко Тетяна Володимирівна, Качмар Роман Ярославович

Український державний хіміко-технологічний університет

Керівник: Сніжко Л.О., д.х.н., проф., завідувач, кафедра хімічної технології палива

Kalinichenkooleg1@gmail.com

tan3164@ya.ru

Kachmar-92@mail.ru

Мета: розробка способу прискорення випалу дизельної сажі на нових каталізаторах, отриманих на металах електрохімічним нанесенням оксидного підшару з каталітично активною масою;

Об’єкт - каталітичний процес випалу сажі на фільтрі дизельного двигуна;

Предмет - спосіб отримання псевдокерамічних оксидних носіїв (AI2O3, TiO2) з каталітично-активними сполуками (CuO, Mn2O3, Co2O,3) на металах вентильної групи;

Актуальність роботи: пошук та створення нових високоактивних каталітичних систем (без дорогоцінних металів) для очистки викидів дизельних двигунів.

Наукова новизна:

- Розроблена гібридна технологія нанесення пористих псевдокерамічних оксидних (AI2O3,TiO2, Na2O×nSiO2) носіїв та каталітично-активних сполучень (CuO, Mn2O3, Co2O3) на алюміній і титан;

- Доведена каталітична активність отриманих каталізаторів по відношенню до реакції горіння дизельної сажі (зниження температури випалу);

- Встановлена каталітична інертність псевдокерамічних носіїв по відношенню до протікання побічних реакцій при випалу сажі.

Практична цінність:

- Показана можливість використання металевої основи з псевдокерамічним покриттям (взамін карбіду кремнію) у якості носія каталітичної маси, що спрощує виготовлення промислових фільтрів;

- Заміна дорогоцінних металів у складі каталітично активного шару на оксидні сполуки може зменшити вартість фільтрів дизельних двигунів.

Висновки

- Вивчені закономірності отримання анодно-керамічних підшарів на алюмінію і титані в силікатному електроліті, що містить Na2SiO3 і NaOH.

- Показано, що за хімічним складом і пористістю ці покриття можуть служити інертним підшаром для подальшого нанесення каталітично-активних оксидів.

- Каталітично активні шари (Cu, Mn, Co)/AI2O3(TiO2)•nSiO2) знижують температуру згоряння дизельної сажі до 240°С у той час, як на металевих носіях (AI, Ti) без покриттів ця температура складає 415°С.

Сховати

Зменшення впливу екотоксикантів у дорожньому будівництві шляхом комплексного застосування продуктів переробки льону олійного

Тулученко Надія В’ячеславівна

Херсонський національний технічний університет

Керівник: Чурсіна Л.А., д.т.н., проф., завідувач, кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації

markowahope@mail.ru

Мета: обґрунтувати доцільність застосування у дорожньому будівництві та визначити економічну ефективність виробництва на півдні України протиерозійних тришарових біоматів із екологічно безпечних матеріалів.

Об’єкт - продукти переробки насіння та стебел льону олійного.

Предмет - екологічні властивості продуктів переробки льону олійного.

Наукова новизна:

- вперше для зменшення шкідливого впливу на довкілля обґрунтована доцільність використання ниток та сіток з волокон льону олійного для армування основ біоматів з тришаровою структурою;

- вперше розроблена технологія виготовлення тришарових біоматів із виключно екологічно безпечних матеріалів;

- вперше доведена економічна доцільність вирощування льону олійного та виробництва тришарових льняних біоматів, що прошиті льняними нитками, у південному регіоні України.

Висновки:

- Вперше доведена технологічна можливість та економічна доцільність використання ниток та сіток з волокон льону олійного замість синтетичних аналогів для армування основ біоматів з тришаровою структурою.

- Вперше розроблена модифікована технологія виготовлення тришарових біоматів із виключно натуральних матеріалів, яка дозволяє зменшити шкідливий вплив на довкілля протягом усього життєвого циклу виробу: від виготовлення до утилізації.

- На основі аналіз вітчизняного ринку протиерозійних засобів та цін 2015 року вперше проведене економічне обґрунтування доцільності виробництва протиерозійних тришарових біоматів із стебел льону олійного, що прошиті льняними нитками. Визначена рентабельність (151,28%) такого виробництва на півдні України.

Сховати

Оцінка викидів шкідливих речовин на потенційно небезпечних об’єктах авіапідприємств

Гнідак Яна Василівна

Національний авіаційний університет

Керівник: Черняк Л.М., к.т.н., доц., кафедра екології

yan4yk@i.ua

Мета: оцінка викидів вуглеводневої пари на складах ПММ.

Предмет – викиди вуглеводневої пари автомобільного бензину.

Актуальність роботи. Цивільна авіація на сучасному етапі розвитку суспільства є галуззю, що стрімко розвивається, що відповідно призводить до зростання кількості палив, що використовуються. Тому, актуальності набувають питання визначення рівня небезпеки об'єктів служб ПММ. Адже вони є одним із основних джерел викидів та втрат вуглеводневої пари нафтопродуктів на території сучасних аеропортів.

Збиток, що наноситься цими втратами, проявляється не тільки в зменшенні паливних ресурсів і вартості продуктів, що втрачаються, але й у негативних екологічних наслідках, що є результатом забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами. Зменшення кількості втрат нафтопродуктів має не тільки економічний ефект, але і є життєво важливим для забезпечення екологічної безпеки об’єктів служби ПММ аеропортів.

Висновки

- Під час зберігання бензинів на нафтобазі виконуються операції надходження палива і заповнення транспортних ємкостей, а також нерухомого зберігання, в результаті чого допускаються значні втрати автомобільного бензину від випаровування. В результаті наноситься матеріальний збиток для нафтобаз і відбувається забруднення атмосферного повітря, особливо в теплу пору року.

- За допомогою програми «Система моніторингу фактичних втрат бензинів від випаровування» встановлено, як залежать втрати бензинів від наповненості резервуарів, а також під час операцій надходження палива і заповнення транспортних ємкостей.

- Розрахунок втрат автомобільного бензину під час зберігання протягом місяця у резервуарі РВС 5000 на типовій нафтобазі показав, що зі збільшенням ступеня заповнення резервуару кількісні характеристики втрат палива знижуються, а отже й знижується негативний вплив на навколишнє середовище вуглеводневої пари автомобільного бензину.

- Встановлено, що інтегральний показник небезпеки палива до випаровування становив 293, що відповідає фактору ІІІ класу небезпеки, а після випаровування – 1375 і, відповідно, ІІ класу небезпеки. Тобто випаровування палива призводить одночасно до забруднення атмосферного повітря і до підвищення рівня небезпеки для довкілля і здоров’я людей від палива, що зберігається тривалий час.

Сховати

Зниження викидів моторного транспорту у атмосферу

Трофімов Ігор Леонідович

Національний авіаційний університет

troffi@ukr.net

Мета: аналіз проблеми забруднення атмосфери моторним транспортом та в удосконаленні метода очищення вихлопних газів моторної техніки.

Об’єкт ¬- очищення вихлопних газів моторної техніки.

Предмет – удосконалення метода зниження викидів моторного транспорту у атмосферу

Наукової новизни ця робота не має, бо є чисто практичною.

Практична цінність - Удосконалений метод дозволяє вирішити низку таких задач: зневоднення палив, збереження фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей палив, зниження окислювальних процесів, забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації, зниження втрат нафтопродукту від випаровування, зменшення витрат нейтрального газу, захист навколишнього середовища.

Висновки: для очищення вихлопних газів моторних транспортних засобів запропоновано використовувати удосконалений метод, який відповідає сучасним технічним та екологічним вимогам, має невисоку вартість устаткування і низьку вартість експлуатації.

Сховати

Номінація 15

Екобезпека урбоекосистем, екологічні рішення для комунального господарства, енергоефективні житлові будівлі


Дослідження та районування території урбоекосистем м.Києва за ступенем паразитарного забруднення з використанням біоіндикатора паразитичної нематоди Toxocara canis

Стець Галина Василівна

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Керівник: Волошина Н.О., д.б.н., доц., завідувач, кафедра екології

Galuna_stets@ukr.net

Мета: створення картосхеми міста Києва для вивчення еколого-паразитологічної ситуації урбоекосистем з використанням біоіндикатору Toxocara canis.

Об’єкт - картографування території м. Києва для біоіндикації з використанням виду Toxocara canis.

Предмет - урбоекосистеми м. Києва, паразитична нематода Toxocara canis.

Наукова новизна:

- Уперше було обгрунтовано біоіндикатор паразитарного забруднення урбоекосистем, а саме паразитична нематода T. canic

- Уперше на підставі проведених нами досліджень санітарного стану ґрунту за показниками епідеміологічної небезпеки здійснено картографування м. Києва. Встановлено, що паразитологічна ситуація міста класифікується як «небезпечна» . Було вивчено рівень контамінації ґрунту яйцями токсокар по адміністративним районам і створено картосхеми.

Висновки:

- Паразитарне забруднення ґрунтів урбоекосистеми є першопричиною неякісного середовища проживання для людей та їх домашніх улюбленців, що стимулює розвиток різних захворювань.

- Високий рівень забруднення геогельмінтами дитячих та спортивних майданчиків, зон відпочинку забезпечується великою кількістю безпритульних собак у місті.

- Обґрунтування індикатора паразитарного забруднення на прикладі T. сanis дозволяє контролювати еколого-паразитологічну ситуацію і надалі дасть змогу зменшити обсяги забруднень, спостерігати за їх динамікою та робити прогнози на майбутнє.

- Використання методів картографування дозволяє оцінити еколого-паразитологічну ситуацію в урбоекосистемах завдяки візуалізації результатів біомоніторингових досліджень.

Сховати

Підвищення ефективності санітарно-захисних зон підприємств і об’єктів з використанням спеціально відібраних видів рослин – поглиначів важких металів (на прикладі м.Миколаєва)

Космачова Анна Миколаївна

Одеська національна академія харчових технологій

Керівник: Цикало А.Л., д.хім.н., проф., факультет прикладної екології, енергетики та нафтогазових технологій

annkosmacheva@yandex.ru

Мета: підвищити ефективність санітарно-захисних зон промислових підприємств і небезпечних обєктів шляхом використання спеціально відібраного видового складу зелених рослин – поглиначів металів.

Завдання:

- довести значення використання рослин для захисту навколишнього природного середовища від потрапляючих до атмосферного повітря забруднень;

- на основі оптимізації видового складу рослин створити функціонуючу СЗЗ, з урахуванням природи та потужності викидів підприємств, а також місцевих метеорологічних умов;

- дослідити стан СЗЗ в м. Миколаєві: хоча місто і не входить до переліку регіонів з надто високим рівнем забруднення атмосферного повітря, та все ж, діяльність підприємств і об’єктів інших галузевих направлень здійснюють негативний вплив на живі організми.

Наукова новизна:

- проведені комплексні еколого-біохімічні дослідження Populus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Syringa vulgaris, Rosa canina L., Elymus repens, Taraxacum officinale Wigg. щодо акумулювання важких металів;

- вперше проаналізований стан СЗЗ промислових підприємств в м. Миколаєві з їх створення дасть можливість скорегувати та відновити їх функціональні особливості;

- істотно доповнені сучасні уявлення пронакопичення важких металів в деревно-чагарникових і трав’янистих рослинах в умовах міського середовища (м. Миколаєва).

Практична цінність:

- отримані результати можна врахувати при складанні картосхем забруднення ґрунтів і рослинного покриву м. Миколаєва, а також при підборі асортименту озеленення міста→міст→районів→областей→регіонів.

- Використати у навчальному процесі при підготовці бакалаврів і магістрів у ВНЗ за напрямом підготовки природничі науки, технічні науки в галузі екології.

Висновки:

- Виявлені виробництва, підприємства та об’єкти, які є найбільшими джерелами потрапляння важких металів у атмосферне повітря в м. Миколаєві.

- Підготовлені плани насаджень та організації висадження відповідних видів рослин у санітарно-захисних зонах та санітарно-захисних смугах підприємств і об’єктів, що сприятимуть очищенню атмосфери нашого міста, зниженню рівня ризиків захворювань мешканців м. Миколаєва.

- Виявлені найбільш вразливі об’єкти (лікувальні та дитячі об’єкти, школи, інші освітні комплекси, джерела водопостачання та ін.)

Сховати

Фітомеліоративна здатність синантропних видів і їх угруповань у газонних урбоекосистемах міста Львів залежно від віку забудови

Пушкарьова-Безділь Тетяна Миколаївна

Уманський національний університет садівництва

Taniaviolaarvens@gmail.com

Мета: з’ясування видового складу й еколого-фітомеліоративного значення синантропних трав в газонних урбоекосистемах м. Львів, їх ролі у процесах ренатуралізації рослинності газонів.

Завдання:

- дослідити флористичний склад та еколого-біологічні особливості розвитку рослинності газонів залежно від віку забудови, з’ясувати роль синантропних видів у фітоценозах;

- обґрунтувати доцільність створення газонів та квіткового їх оформлення територій за участю синантропних видів.

Об’єкт – синантропні трав’янисті угруповання у газонних урбоекосистемах м. Львова.

Предмет – видовий склад трав’янистих угруповань газонних урбоекосистем, його систематична структура, еколого-фітомеліоративна роль синантропних видів у формуванні та розвитку газонних фітоценозів.

Актуальність:

- Урбанізація природного середовища супроводжується знищенням первинного рослинного покриву, утворенням своєрідних трансформованих просторових екологічних ніш, сприяє формуванню різноманітних урбоекосистем, особливо у великих агломераціях, таких як м. Львів. Для більшості біотопів характерним є низький рівень конкуренції внаслідок антропогенної трансформації природно усталених зв’язків у рослинному покриві, що створює можливості для занесення й поширення синантропних видів рослин та формування ними рослинних угруповань.

- Синантропний компонент стає важливою складовою фітобіоти міст і відіграє вагому середовищетвірну роль в урбоекосистемах, значно підсилюючи вплив озеленення у процесі ренатуралізації трансформованого міського середовища. Біотичне заміщення природних комплексів зумовлене порушенням людиною первинної, корінної рослинності.

- У зв’язку з цим актуальним є дослідження особливостей відновлення рослинності на трансформованих міських територіях (газонах), з’ясування участі синантропів і їх угруповань у цьому процесі, а також вивчення фітомеліоративної ролі синантропної рослинності в залежності від віку забудови.

Наукова новизна:

- Вперше обґрунтовано доцільність використання понад 20 синантропних видів трав для створення газонів м. Львова на основі урахування їх естетичності й еколого-фітомеліоративної здатності;

- Удосконалено відомості щодо змін у часі видового складу газонів різновікової забудови у межах старого центру (ХІІІ-ХІХ ст.), забудови 50-60-х рр. та 70-80-х років формування, щодо провідної ролі представників родин айстрових, злакових, капустяних та бобових у сучасній таксономічній структурі газонів;

Практичне значення:

- Результати досліджень використані для складання науково-практичних рекомендацій щодо використання синантропних видів рослин з метою ренатуралізації трансформованих територій міста та озеленення газонів і квітників, які передано в розпорядження Львівського комунального підприємства "Зелений Львів".

- Досліджено видовий склад синантропних рослин та визначено участь адвентивної фракції у видовому складі урбоекосистем м. Львова, їх еколого-фітомеліоративні особливості. Отримані дані можуть бути використані при інвентаризації видового складу трав у об’єктах зеленого господарства, а також для созологічної оцінки флори міста.

Висновки:

- Важливо використовувати позитивні якості синантропної флори, які дозволяють освоювати нові місцезростання і вигравати у конкурентній боротьбі з культурними видами своє право формувати стійкі угруповання.

- Склад газонів старої частини міста, зони забудови 50х – 60х років та зони забудови 70х – 80х із вкрапленням 90-х та 2000-х років залежить від ущільнення ґрунту. На переущільнених ґрунтах виявлено 36 видів, на сильноущільнених – видове представництво зростає вдвічі (до 88 видів), на типових ґрунтах трапляється 98 видів, з яких більшість (78 %) належать до синантропних. Внаслідок випадання сіяних видів трав із складу травостою урбоекосистем квітників на оголених місцях поселяються синантропи (до 23 видів трав); типовим для старих газонів є заселення їх тонконогом однорічним, що маскує втрату культурних злаків і покращує загальний естетичний вигляд трав’яного вкриття. Це свідчить про важливе фітомеліоративне значення угруповань цього виду в урбоекосистемах м. Львів.

- Багато видів рослин – синантропів відзначаються високим рівнем естетичності, вони з успіхом можуть застосовуватися для озеленення, зокрема як солітери (наприклад, татарник колючий) чи як гарно квітучі види (волошка синя, в’язіль барвистий, рудбекія роздільно листа тощо). Проведені натурні досліди з формування квіткових композицій підтвердили високий їх естетичний вигляд і перспективи використання в озелененні.

- Для створення мавританських газонів рекомендуємо використати такі стійкі в умовах м. Львова синантропні рослини: перстач повзучий – Рotentilla reptans L., горлянку повзучу – Ajuga reptans L., в’язіль барвистий – Coronilla varia L., стокротки багаторічні – Bellis perennis L., любочки осінні – Leontodon autumnalis L.

- Для звичайних газонів – деревій звичайний – Achillea millefolium L. (деревій в умовах м. Львів за нашими даними росте як на ґрунтах, де показник ущільнення ґрунту є в межах норми, так і на сильно переущільнених ґрунтах), пaжитницю багаторічу – Lolium perenne L. (адже вона також трапляється на газонах у всіх історичних частинах міста з середнім проективним вкриттям від 15,8 до 18,1 навіть при показнику ущільнення грунту від 0,99 до 1,69), грястицю збірну – Dactylis glomerata L. (трапляється на газонах у всіх історичних частинах міста при середньому значенні проективного вкриття від 5,5 до 10,3 та показнику ущільнення грунту від 0,99 до 1,69), тонконіг однорічний – Poa annua L. (відрізняється також надзвичайно високим траплянням (у 73,3 – 77,8% від загальної кількості описаних ділянок); вид росте як на ґрунтах, де показник ущільнення ґрунту є в межах норми, так і на сильно переущільнених ґрунтах).

Сховати

Номінація 16

Поводження з відходами, полігони твердих побутових відходів


Технологія утилізації бурового шламу з одержанням гіпсобетону

Аблєєва Ірина Юріївна

Сумський державний університет

Керівник: Пляцук Л.Д., д.т.н., проф., завідувач, кафедра прикладної екології

i-ableeva@mail.ua

Мета полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки нафтовидобувних територій та застосуванні принципів раціонального природокористування за рахунок розроблення ресурсозберігаючої технології утилізації бурового шламу з одержанням будівельного матеріалу.

Об’єкт – екологічна небезпека при розміщенні відходів буріння нафтогазових свердловин.

Предмет – закономірності процесу утилізації бурового шламу з використанням фосфогіпсу відвального.

Актуальність роботи. Однією з актуальних проблем природоохоронних технологій у бурінні нафтових свердловин є максимальна утилізація утвореного бурового шламу, що сприяє зниженню техногенного навантаження на довкілля. Одержання екологічно безпечних будівельних матеріалів із техногенної сировини є перспективним напрямком ресурсозбереження за рахунок розширення сировинної бази промисловості будівельних матеріалів, зниження вартості продукції будівельного призначення, запобігання розширенню існуючих та утворенню нових відвалів.

Наукова новизна:

- запропоновано спосіб сумісної переробки бурового шламу та фосфогіпсу в будівельний матеріал;

- експериментально визначено умови для одержання гіпсобетону із задовільними екологічними та технічними характеристиками;

- експериментально встановлено оптимальний склад та масове співвідношення між компонентами гіпсобетонної суміші для виготовлення екологічно безпечного будівельного матеріалу;

- здійснено токсикологічну, радіаційну та еколого-гігієнічну оцінку одержаного гіпсобетону.

Практична цінність отриманих результатів:

- Розроблено технологічну схему процесу екологічно безпечної технології утилізації бурового шламу шляхом переробки його в гіпсобетон з допомогою фосфогіпсового в'яжучого.

- Одержано гіпсобетон з ефективною питомою активністю природних радіонуклідів Аеф. = 56 Бк/кг, який відповідно до паспорту радіаційної якості сировини та будівельного матеріалу, виданого випробувальною лабораторією ДП «Сумистандартметрологія», відноситься до 1-го класу використання будівельних матеріалів (Аеф. 370 Бк/кг), тобто всі види будівництва без обмежень.

- Виготовлений гіпсобетон згідно з результатами випробувань технічних характеристик відповідає класу бетонів за міцністю В 3,5-5 та марці бетону М50-75, тому може використовуватися у якості конструкційно-теплоізоляційного будівельного матеріалу.

Висновки:

- Науково обґрунтовано та експериментально доведено використання бурового шламу та фосфогіпсу для одержання гіпсобетону, що одночасно вирішує проблему зниження антропогенного тиску на навколишнє середовище від промислових відходів та обмеженості запасів природної сировинної бази.

- Кристалічна структура гіпсобетону за рахунок утворення кристалічних зростків на останній стадії твердіння гіпсового в’яжучого забезпечує хімічне зв’язування важких металів бурового шламу та попереджує їх міграцію у навколишнє середовище. Токсичні компоненти бурового шламу фіксуються та перебувають у формі, що недоступна для живих організмів.

- Одержаний гіпсобетон представляє собою екологічно безпечний будівельний матеріал за рахунок хімічної іммобілізації важких металів бурового шламу, чому сприяє проходження фізико-хімічних процесів та утворення кристалічної структури гіпсобетону. За отриманими значеннями міцності при стисненні 45-65 кгс/см2 та середньої густини гіпсобетону 1165-1210 кг/м3 встановлюють наступні показники якості бетону: клас бетону за міцністю при стисненні В3,5-В5, марка бетону за міцністю М50-М75, марка бетону за середньою густиною D1200, що відповідають технічним вимогам, які висувають до конструкційно-теплоізоляційних бетонів.

Сховати

Класифікація медичних відходів – передумова поводження з ними в регіонах України

Панченко Тетяна Ігорівна

Одеський державний екологічний університет

Керівник: Сафранов Т.А., д.геол.-мін.н., проф., завідувач, кафедра прикладної екології

tanya10108@mail.ru

Мета: аналіз існуючих підходів до класифікацій медичних відходів та розробка класифікації – підґрунтя для створення системи поводження з ними в регіонах України.

Завдання:

- проаналізувати поняття «медичні відходи», принципи їх класифікації та дати кількісну оцінку медичних відходів в регіонах України;

- розробити класифікацію медичних відходів, що є передумовою формування системи поводження з їх потоками;

- запропонувати принципи поводження з окремими компонентами медичних відходів.

Об’єкт - небезпечна складова твердих муніципальних відходів.

Предмет - класифікація медичних відходів та принципи поводження з ними.

Актуальність роботи. Медичні відходи розглядаються і оцінюються як фактор не лише прямого, але й опосередкованого ризику виникнення інфекційних і неінфекційних захворювань серед населення через можливе забруднення практично всіх складових довкілля – води, повітря, ґрунту, продуктів харчування, внутрішньолікарняного середовища. Потенційно інфіковані медичні відходи представляють епідеміологічну небезпеку. Тому проблема класифікації та поводження з медичними відходами надзвичайно актуальна.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні принципів класифікації медичних відходів, важливого елементу системи управління та поводження з їх потоками.

Практичне значення полягає у можливості використання запропонованої класифікацій для обґрунтування принципів поводження з ними в залежності від їх складу та властивостей в різних регіонах України.

Висновки:

- Поняття «медичні відходи» в Україні не визначене.

- Немає єдиного підходу до класифікації та принципів поводження з медичними відходами.

- Запропонована класифікація медичних відходів, у якій медичні відходи поділені на відходи лікувально-профілактичних установ гуманітарної і ветеринарної медицини, комунально-побутового сектора, а залежно від їх епідеміологічної небезпеки і складу запропоновані принципи поводження.

- Розроблена класифікація є ключовим елементом системи поводження з медичними відходами. Створення ефективної системи поводження з МВ буде сприяти поліпшенню санітарно-епідеміологічного стану довкілля у регіонах України.

Сховати

Ефективна система транспортування твердих побутових відходів крупних міст з місць їх утворення до місць їх остаточної концентрації

Дьяченко Юлія Сергіївна

Національний авіаційний університет

Керівник: Савченко Л.В., к.т.н., доц., кафедра логістики

diachenko_yulia@ukr.net

Мета: узагальнення теоретичних засад збору та транспортування ТПВ, впровадження європейського досвіду управління відходами, зменшення екологічного та санітарно-епідеміологічного навантаження на природне оточуюче середовище, а також розробка схеми вивезення твердих побутових відходів м. Києва з застосуванням перевантажувальних станцій.

Завдання:

- Узагальнення основних положення транспортування ТПВ

- Дослідження проблеми транспортування ТПВ

- Розробка практичних рекомендації з удосконалення процедур перевезення ТПВ

- Розробити раціональну схему вивезення ТПВ м. Києва

Актуальність обумовлена надзвичайно гострою потребою побудови ефективних систем транспортування твердих побутових відходів міст з урахуванням як економічної, так і екологічної складової.

Висновки:

- Для покращення транспортної системи вивезення ТПВ м. Києва запропоновано використовувати двоетапну схему із залученням сміттєперевантажувальної/ сортувальної станції (СПС).

- Така схема передбачає застосування двох видів сміттєвозів – збиральних та транспортних.

- У роботі було представлено конкретні методи вирішення головних проблем транспортування ТПВ м. Києва.

- Обґрунтовано використання конкретних марок збиральних та транспортних сміттєвозів при використанні даної схеми.

- Потоки, які існують зараз, пропонується перерозподілити між сміттєвими полігонами та сміттєспалювальним заводом «Енергія» з метою зменшення сукупних транспортних витрат.

- Запропоновано впровадження системи GPS моніторингу сміттєвозів.

Сховати

Формування стратегії управління відходами для розв’язання муніципальних проблем у сфері поводження з відходами

Сільченко Ганна Валентинівна, Олійник Юлія Святославівна, Онищенко Анна Олегівна, Шабельник Ілона Юріївна

НТУУ «КПІ»

Керівник: Вовк О.О., д.т.н., доц., кафедра інженерної екології

anya.silchenko@inbox.ru

ulia_oleynik@mail.ru

Onishchenko.a.o@gmail.com

ilona.shabelnyk@gmail.com

Мета: створення наукових та соціальних передумов для впровадження стратегії управління відходами в міських техносистемах.

Об’єкт - управління відходами різного походження в муніципальній системі.

Предмет - утворення промислових, муніципальних, радіоактивних відходів та вдосконалення системи поводження з ними.

Актуальність роботи:

В Україні на даний час не існує комплексної системи поводження з різними видами відходів, що становить загрозу всім елементам навколишнього середовища та техносфери. Тому актуальним питанням є формування такої системи, впровадження її у життя як на державному рівні, так і на рівні самосвідомості кожної людини.

Висновки:

- Створення законодавчого регулювання та стабільного і достатнього фінансування загальнодержавних програм.

- Створення замкненого паливного циклу на АЕС в Україні, який позбавить від необхідності розробки нових родовищ урану, проводити його дороге збагачення, а також дозволить зменшити обсяги накопичення РАВ (у тому числі і ВЯП).

- Впровадження більш досконалих сміттєзбірних контейнерів (з кришками та на колесах) та нових зразків сміттєвозних машин сучасного технічного рівня: збиральних сміттєвозів кузовних, евакуаторних комплексів для обслуговування змінюваних великомістких контейнерів, транспортних сміттєвозів.

- Впровадження сучасних сміттєпереробних підприємств, які включають сортування та відбір з твердих побутових відходів сировинно цінних компонентів і їх перероблення в товарну сировину та товари, а також в енергоресурси (теплову та електричну енергію).

- Впровадження роздільного збирання (сировинно-цінних) компонентів ТПВ в місцях їх утворення.

- Дообладнання сміттєспалювальних заводів сміттєсортувальними лініями.

- Створення ділянок польового компостування відходів міського зеленого господарства в суміші з осадами стічних вод.

Сховати

Зниження екологічної небезпеки при поводженні з відходами

Родная Діана Віталіївна

Національний транспортний університет

Керівник: Вайганг Г.О., к.т.н., асистент, кафедра екології та БЖД

RodnayaDi@gmail.com

Мета:

- визначення рівня екологічної безпеки при поводженні з відходами

- розробка шляхів щодо покращення екологічного стану довкілля у зоні їх впливу

Об’єктом даного дослідження є процеси забруднення навколишнього середовища побутовими відходами на полігоні №5

Предметом є оцінка рівня екологічної небезпеки при поводженні з відходами та визначення шляхів збереження довкілля

Висновки

- Виявлені основні причини порушення екологічної безпеки на території полігону №5.

- Виявлені і проаналізовані методом ієрархій основні екологічні небезпеки, що виникають на території полігону для зберігання побутових відходів №5.

- Розроблені заходи для вирішення існуючих небезпек та зниження рівня екологічних загроз та оццінена їх ефективність.

- Запропоновані громадські та волнтерські акції, які сприятимуть зниженню навантаження на полігон для зберігання побутових відходів №5, а також представлено звіт про вже проведені акції.

Сховати

Номінація 17

Проблеми поводження з радіоактивними відходами


Розроблення контейнера осклованих радіоактивних відходів з підвищеним рівнем радіоаційного захисту

Роговик Людмила Василівна, Ковальчук Віолета Михайлівна, Пасека Сергій Олексійович, Дубина Олена Федорівна, Швець Інга Віталіївна

Подільський державний агротехнічний університет

l.sheludchenko@mail.ru

Мета: підвищення рівнів екологічної безпеки при поводженні з рідкими радіоактивними відходами.

Об'єкт: підвищення рівнів екологічної безпеки рідких радіоактивних відходів атомних електростанцій.

Предмет: обсяги та активність радіоактивних відходів, конструкційні параметри контейнера осклованих радіоактивних відходів.

Актуальність роботи: атомна галузь відіграє значну роль в економіці україни. Частка АЕС в енергетичній промисловості україни становить понад 24%. Однією з найскладніших проблем україни у сфері захисту навколишнього середовища є проблема поводження з радіоактивними відходами.

Наукова новизна та практична цінність:

вперше було розроблено конструкцію контейнера осклованих радіоактивних відходів для підвищення рівня екологічної безпеки при подальшому поводженні з рідкими радіаційними відходами.

Завдання:

- проаналізувати активність і склад радіоактивних відходів АЕС;

- розробити конструкцію контейнера осклованих рідких радіоактивних відходів.

Висновки:

- Частка атомної галузі в енергетичній промисловості України становить понад 24% та відіграє значну роль. за кількістю діючих ядерних реакторів та їх потужністю Україна посідає восьме місце у світі та п'яте в Європі. основна проблема галузі полягає у накопиченні великої кількості радіоактивних відходів та надходженні радіонуклідів у об’єкти навколишнього середовища.

- Для забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища від впливу РАВ необхідно забезпечити їх надійну ізоляцію дотримуючись поєднання природних та штучних бар’єрів. для ствердіння рідких високоактивних РАВ та зменшення їх розмірів використовувати метод осклування.

- Забезпечення трьохступеневого бар’єру безпеки здійснюється на підставі розробленого контейнеру осклованих радіоактивних відходів, який включає 11 сфер та являє собою двохстулковий контейнер у вигляді сфери діаметром ~ 500 мм, та оболонки з товщиною зовнішньої стінки ~ 5 мм виконаної із титанового сплаву.

- Контейнери осклованих високоактивних концентратів у сховищах РАВ пропонується розміщувати відповідно до схеми щільної упаковки кеплера. дотримання розмірності гранецентрованої кубічної решітки: висота піраміди (h) 2200 мм, а сторона основи (l) – 2500 мм гарантуватиме утворенню стійкої та щільної конфігурації РАВ, а утворені між ними зазори виконуватимуть роль вентиляції та додаткового їх охолодження.

- Для здійснення експлуатаційного моніторингу та радіологічного контролю на території захоронення РАВ пропонується використовувати комп’ютерну програму «комп’ютерна інформаційно-аналітична та прогнозно-керуюча система екологічного моніторингу, техногенно-екологічної безпеки, прогнозу та попередження надзвичайних ситуацій (КСЕБ)».

Сховати
Вконтакте
Одноклассники
Google+
LinkedIn